Цвіла, та не вродила слива,
Не чула співу і зозуль.
Пелюстя падало, як злива,
Від проливних ворожих куль.
Чи залатає свої рани,
Чи зацвіте весною знов?..
Вогнем печуть рубці і шрами,
Холоне в серці рідна кров,
Стікає болем і жалями,
І обливається слізьми,
Ковтає біль понад полями
Серед холодної зими.
Їй би цвісти, життю радіти,
На сонці вигріти плоди,
З птахами щиро гомоніти,
Нектаром повнити сади...
Цвіла, та не вродила слива
На перехресті злих вітрів —
Аж почорніла, стала сива,
Лиш корінь ще життям жарів. 2014
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=541883
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 06.12.2014
автор: Lana P.