Відчай втомлених повік
дмухає тобі у спину,
ти пропав, пішов,утік,
з гіркотинням від полину.
Що ж тікай, хай мокрий сніг
упаде тобі на скроні,
тільки пошкодуй хоч ніг,
бо вони, мабуть, натомлені.
Забери собі туман,місяць,
зорі попідтинню,
тільки не ховай про нас
спогад у далеку скриню.
Відчай втомлених повік
дмухає тобі у спину,
"Хай щастить, іди навік,
я без тебе не загину" .
(05.12.14р)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=541838
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 06.12.2014
автор: Божена Гетьманчук