(до дня Збройних Сил України)
Війна ричить, мов лютий лев,
Потами рясно миє спину.
І ти ідеш, Вкраїни сину,
Щоб зупинить той хижий рев.
І ти стоїш не день, не два
Під перехресними вогнями.
В перепочинку образ мами
Тобі малює голова.
Ти бачиш дім, котрий лишив,
Дружину, що не може спати.
Оберігаєш їх, солдате.
Морозом серце не покрив.
У наступ мусиш ти іти,
Щоб вигнать ворога зі сходу,
Здобути волю для народу,
Мир Україні принести.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=541798
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 06.12.2014
автор: Крилата (Любов Пікас)