Сніжок полонив землю,
Геть всюди побіліло,
І я тому радію,
На серці потепліло.
Як хороше на дворі,
Сніжок всюди кружляє,
Хвилини ці чудові,
Земля відпочиває.
Калина побіліла,
У вікна заглядає,
Синичка прилетіла,
Та ягідки шукає.
Горобчики під стріху,
Сховались та сидять,
Злякались певно снігу,
Лиш лячно цвірінчать.
Ворона примостилась,
Високо на стовпі,
Скрізь добре роздивилась,
Хай бачать її всі.
Сніг – білий, вона – чорна,
Скажіть який контраст,
А ще яка проворна,
В кривду себе не дасть.
Кіт вибіг лячно з хати,
Вискочив на пліт,
Давай назад тікати,
Таке не бачив світ.
Вмить вуса побіліли,
Замерзли його лапи,
Тікає він щосили,
Швидесенько до хати.
А сніг усе кружляє,
Летить в кожну шпаринку,
Зима то не дрімає,
Стелить землі перинку.
http://antonina.in.ua/index.php/pejzazhna-lirika/878-snizhok-poloniv-zemlyu.html
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=541573
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 05.12.2014
автор: Антоніна Грицаюк