Це ти? Я не чекала, вибачай.
Струси засніжений свій одяг.
Двері прикрий...Холодний протяг...
Пішли на кухню пити з м`яти чай .
Ти не змінилася, як завжди гарна
І білий так пасує до лиця.
За вікнами мете хурделиця.
Умовити її, то справа марна.
Коси зі срібла, мармурова шкіра,
Пальці прозорі, майже з кришталю.
Блакитні очі форми мигдалю,
Коштовності мороза- ювеліра.
Яка краса! А я майже забула,
Як виглядала гостю цю з вікна.
Все мріяла, щоб вже прийшла вона
І усю землю в казку одягнула.
Ошатна і розкішна недарма,
З колядками заходить в кожен дім.
Свята різдв`яні поселяє в нім.
Приходь! Чекатиму тебе, Зима!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=541572
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.12.2014
автор: Dixi