Тікали ночами, ховалися ранками
І млосно від того, що все йде як слід
Ідуть кавалери під руки з панянками
А я хочу кави з тобою в обід
Куди стільки щастя? Та ще хоч хвилину...
Мені подаруй ти, й я спокій знайду
Ти дав мені серця свого половину,
А я тобі душу віддала свою.
Забудуться ночі і змиримось з ранками
І все так як треба, усе так як слід,
Все йдуть кавалери під руки з панянками,
Я п'ю свою каву, з тобою в обід.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=541387
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.12.2014
автор: savka