Монотонна робота вже 5 років,вже 5 років ти поруч з ним. Прокидаєшся і засипаєш з ним ,розділяєш з ним ваші маленькі квадратні метри. Забороняєш собі мріяти про щось недосяжне,адже ж все давно визначено і обговорено залишилося тільки змиритися з думкою що він твоя доля назавжди. Назавжди,це слово лякає з кожним ранком все більше і більше. Монотонно будуєш своє майбутнє ,монотонно йдеш до фіналу першого тому свого життя. І ніби все як завжди і так все і має бути. Та мрії все таки проривають твій захисний пароль і сіють зернятка невдоволення і сумніву в душі і ти починаєш просто мучитися і мучити його.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=541371
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.12.2014
автор: Кінець Вулиці