А день до вечора тулиться
Стомленим сонним крилом...
Щаслива іду я по вулиці,
Зігріта останнім теплом.
Ти поруч крокуєш упевнено,
В долоні сховалась рука.
Стрічання бувають шаленими
Для тих, хто так довго чекав.
Для тих, хто розлуками міряє
Відвертість своїх почуттів,
Хто смуток сплітає із мріями,
Не лічить самотності днів.
Ідемо щасливі, закохані,
Єдині у дотику рук.
Печалі втікають непрохані :
Немає безмежних розлук.
17.08.2014р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=541314
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.12.2014
автор: Просто Тетяночка