Моя маленька аудиторія,
Сижу і дивлюся в вікно.
В житті, як всюди, нудна теорія,
Складає моє чорно - біле кіно.
У кронах дерев ховається Сонце.
Сумує холодна планета.
По вулиці тихо іде незнайомець,
Викурює сигарету.
Я тут, маленька моя територія.
Лікуюся чаєм зеленим.
У голос читаю "Всесвітню історію"
Стареньким, задумливим кленам.
А на підвіконні стоять фіалки,
Ці пані завжди зверхньо - дивні.
Здивовано дивляться крізь фіранку,
Чаклунки мої темно - сині.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=541254
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.12.2014
автор: Виктория Пташинская