Приходиш додому - знімай камуфляж:
Свої білосніжні броньовані крила
Зброю - в куточок... Змивай татуаж,
Що зранку старанно вогнем виводила
Німб муляє?... Що ж...коли можеш -терпи:
Краса вимагає постійної жертви
Прихований сором несила нести
Та викрити - ні уже краще померти!
У тебе матусині очі й вуста
На батька ти схожа лишень зовсім трішки:
Як в нього усмішка грайлива, дзвінка
І крихітні гостро-заточені ріжки
30.04.14
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=541242
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.12.2014
автор: MaR!Я