я забуду тебе тільки тоді-коли ніколи.
як можна це забути взагалі?
цей кожен дотик твій,немов уколи
десь так безповоротньо тікає вдалині
і сумно так згадати те минуле
яке забрав ти мов валізу,і пішов
наівно думати,що все це вже забули
і щастя в інших,кожен з нас знайшов
куточки губ невимушено підіймуться
коли в розширених зіницях станеш ти
повіки стомлено ураз зімкнуться
і мрієш викинуть,забути і піти
а як забути,як піти,як викинуть?
і як змиритись з тим,що я одна
і як до темноти привикнуть,
і до усього де тебе нема.
нема.я всюди вже шукала
і спогади присипала зима
у порожнечі я тебе гукала
тебе нема.ніде тебе нема..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=540943
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.12.2014
автор: Slappi