Краса бентежно-біла

Кружляє  перший  сніг  легкий,  лапатий,
Вкриває  землю,  щоб  тепліше  їй  було.
Хустинки  білі  пов"язали  хати,
В  садках  дерева  по  коліна  занесло.

Хурделиця  ще  не  набралась  сили  -
Немов  жартуючи,  кидає  в  спину  сніг,
А  вітер  в  димарях  тихенько  квилить
І  на  снігу  лишився  ланцюжком  чийсь  слід.

Така  краса  бентежно-біла,  чиста!
Мороз  мереживо  малює  на  шибках.
Немов  оновлене  снігами  місто,
Молодшим  вигляда,  не  по  його  літах.  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=540859
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.12.2014
автор: Радченко