Мій літак
не літатиме без тебе
Моя струна
не гратиме без тебе
І, знаєш, любий,
ця зграя диких собак
не діставатиме, я мовила -
НЕ ТРЕБА!
Мій вірш істеричний
по суті
Мій вірш обісруть і
засудять
Але тільки ти знаєш
любий
Що саме хотіла сказати
Але тільки ти знаєш
любий
Як усе це могло мя дістати
Та чи мене одну дістало?
Чи в одної серце шматом рвало?
Не в одної
А в мільйонок
Покривав із
біллю морок
Покривав сильніше
І куди міцніше
і куди міцніше...
Тож мовчу і скупо дію
Чи не скупо - і не знати
Лиш про зустріч нашу мрію
Мрію поряд відчувати
Тож мовчу для всіх мовчу я
Тільки слухає одна
Ненависні побажання
Ненависная війна
і знову замикаю свої злості, розуміючи іншу істину, але інколи серединне чорне виливається в літери, просто виливається, мислити мушу інакше, діяти мушу постійно. ненавидіти смислу немає, немає. але все ж трохи поненавиділа на папері
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=540769
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.12.2014
автор: Katya Ch.