Ми всі - неначе пта́хи у польоті.
Хтось проти вітру все життя летить.
Хтось часом тормози́ть на повороті,
В повітрі, як листочок, тріпотить.
Ми у повітрі вже не перший місяць,
А у польоті не останній рік.
Нам не потрібні компаси й таблиці,
Ніколи ми не звернемо у бік.
Щоб не казали, ми - велика зграя.
Хоча і лідери попереду завжди.
Наш шлях далекий - небеса без краю,
Наш навігатор - зоряні сліди.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=540766
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.12.2014
автор: Виктория Пташинская