Музику розпатланих вітрів
Грає осінь срібним павутинням.
Кішкою рудою по підтинню
Ходить тихо осінь між дворів.
Нишком зазирає у вікно
І багряну тугу шле у душу...
Серце розлюбити не примусиш -
Розуму не слухає воно...
В золотавих барвах плине час,
Наші дні зриває у безодню...
Тільки залишаються й сьогодні
Ти і я, і осінь поміж нас...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=540641
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.12.2014
автор: Просто Тетяночка