хлопчику, витканий з білих мережив,
тримайся подалі від тих берегів,
де кожен наступний нагадує нежить –
півмертві, чи трупи, примари живих.
хлопчику, милий новозеландцю,
той берег - ворожий, там кухня з піску:
кити показали останній свій танець,
заправили їх всіх начинням зі сну.
хлопчику, любий нащадок маорі*,
на яких би портах тебе не було,
лишай за собою сліди непрозорі,
долай перепони рибалкам на зло.
хлопчику, виплеканий океаном,
коли і тебе це життя заковтне,
як станеш старим чи марудним султаном,
не забувай ти писання одне:
"хлопчику, милий новозеландцю,
де би душу твою не носило серпневу,
знають кити, хто тут справді обранець.
ти бережи. бережи королеву"**.
*маорі - корінне населення Нової Зеландії;
**God Save the Queen /Боже, бережи королеву/ - національний гімн Нової Зеландії.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=540557
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.11.2014
автор: мАліна