Зі мною осінь попрощалася сльозами...
У філіжанці стигне м'ятний чай.
І до вікна вже тулиться вустами
Зимова ніч. Шепоче:" зустрічай".
Як скороплинно осінь відгоріла
Рясним багаттям визрілих шипшин.
Сріблястий іній стелить мавка біла,
Крильми холодить землю з височин.
Лоскоче вітер вогке підвіконня,
Мовчить зоря у темряві німій.
Духмяний чай,прощальна мить,безсоння...
Осіння казка згорнута в сувій...
30.11.2013
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=540542
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.11.2014
автор: Ірина Кохан