Не кажи мені, що кохаєш ти,
якщо завтра вже розведеш мости,
бо кохання є тільки назавжди
інше все то так, прогнилі сліди.
не кажи мені що буду твоя,
я не річ якась, не ділюсь на два.
я вже звикла до гОстей у взутті
покажи ж мені як це в забутті.
покажи мені як це цілий світ
бачити лише у очах твоїх,
як це дихати одним почуттям,
як забути те, що було десь там,
а якщо ти як перекотиполе,
то тікай уже, серце і так кволе.
я гостей в душі мала вдосталь вже,
тепер всю мене хай хтось береже.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=540472
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.11.2014
автор: Alia