Сталкери

Дорога  зупинка  без  відпочинку
До  біса  ті  люде  до  біса  зупинку
Тра  ще  залізти  куди-небудь  сісти
До  біса  ті  торби  до  біса  туристи

До  біса  пьятницю  горівку  і  сало
Тих  сталькерів  дивних,  що  міста  їм  мало
Що  неба  їм  мало  відчути  свободу
Що  лізуть  під  землю  коли  є  нагода

Хлопці  дівчатка  але  ж  і  артисти
По  ночі  на  пса  до  вирубки  лізти
Вечір  пьятниця  таки  дочекався
Бо  ж  білої  втоми  по  вінця  набрався

Дорога  неспішно  хвилини  ковтає
Крізь  зимне  повітря  пітьма  напливає
Міста  їм  мало  відчути  свободу..
Ало,  ти  чекаєш?  То  вдаримо  знову?

Вдаримо  звісно-що,  так  по  креденсу
Щоб  вечір  наповнити  гамірним  сенсом
Щоб  вечір  наповнити  гваром  і  димом
Не  можна  лишати  вина  половину

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=540448
Рубрика: Міська (урбаністична) поезія
дата надходження 30.11.2014
автор: Віталій Поповський