У танго снігове зима коловоротом кличе
І срібним водоспадом вниз лягають небеса.
Сніжинки заховають два закоханих обличчя,
Підсвітить вечір сяйвом їх кристаликів роса.
Вогнями ліхтарі на килимі зимовім грають,
В хурделю снігову палають знайдені серця,
Їм в холод тепло зовсім не від липового чаю
У ніч розписану морозним пензликом митця.
Все місто у зими в полоні танго є віч-на-віч,
У білому мереживі закутана земля,
І крізь серпанок інію закохані обличчя
Зникають силуетами…
Є танго…
Є зима…
(28-29.11.2014)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=540323
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.11.2014
автор: Олександра Кійко