Засніжені гострі скелясті вершини,
Під шапкою снігу заснули назавжди,
Почата раптово снігова заметіль
Немовби говорить: "Ти тут пережди"!
З вершини я бачу багато рослин:
Конело й табак, картопля й типчак.
Ось жителі схопили гуанако,
Попався бідний лама, ось невдаха!
... Оце з сусідньої вершини...
Андійський кондор полетів...
Парить... Ніби завис в повітрі,
Та жодного помаху крил...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=540305
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 29.11.2014
автор: Дiд Мирон