і якщо Всесвіт дійсно безмежний,
то чому він в твоїх очах може
існувати?.. такий незалежний,
комусь теплий, комусь геть ворожий...
і якщо моря та океани
вміщуються в твоїх лиш зіницях,
то чому ти так тихо й туманно
розливаєш цю сіль по ключицях?..
якщо весь кисень, всі сонця в них,
тоді як буду я дихати знов?..
коли серця вже стукіт притих,
хто переганятиме мою кров?...
і якщо Всесвіт дійсно безмежний,
то чому він в твоїх очах божих?..
заховався між неба, у вежах,
крилами вкрився і на рай схожий.
ДТХ
29.11.2014
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=540267
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.11.2014
автор: Микита Баян