Матусю!.. Мамочко!
Ніжніших слів не знаю,
Хоч вже й саму так,
Діти називають.
Та хочеться вернутися мені
В дитинство наше,
Як були малі...
Там Ти, Матусю,
Легко колисала і колискову
Ніжно так співала.
Просила долі, щастя
Нам двоїм, мені і брату,
Злагоди у дім.
Та помахом крила,
Пробігли ті роки.
Ось ми дорослі...
Й в нас свої стежки.
Та Ти, все дбаєш,
Як бува колись...
Хоча вже в нас ,
Сивини в скроні уплились.
Тож зичим щастя,
Злагоди, достатку,
Здоров'я для матусі й татка.
Радіти кожній днині у житті.
Вітаєм щиро! Любимо усі!
29.11.14р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=540163
Рубрика: Присвячення
дата надходження 29.11.2014
автор: Наталя Боднарук