Минає все – і зустрічі, й прощання,
Всі наші пошуки – свідомі й навмання.
І лише слід від справжнього кохання
Лишає Всесвіту всі наші відчуття.
Неначе відбитки, загострені віками,
Вони існують незалежно від того,
Тривало воно днями чи роками -
Вічність не має часу все одно.
Бо тільки як народжується в долі,
Полум’ям почуттів, мов жар, горить.
Отак зірками справжньої любові
Увесь наш Всесвіт в Вічності летить.
28.11.14р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=540039
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.11.2014
автор: Наталя Артеменко