Кола і овали

Дивись,  дивись!  -  вогні  червоні  бачиш?
То  наша  ціль  -  Едем,  то  наша  мрія,
Її  досягнем,  візьмем  чи  зітлієм,
Без  мрії  нам  не  дихати,  одначе.

Давай,  давай!  -  не  тисни  більше  гальма,
Не  бійся  вже  зірвати  запобіжник,
Нам  випав  шанс  -  дивак  червонокнижний,
І  посміхнулася  Фортуна  схвально.

Не  спи,  не  спи!  -  і  не  рахуй  сльозами
Всіх  наших  втрат,  воно  того  не  варте,
В  Едем  ведуть  надійні  вірні  карти,
Ми  на  порозі  нашого  Сезаму.

Жени,  жени!  -  не  гаймо  більше  часу,
Ва-банк  ідем,  на  ставку  вирішальну,
Увірвемось  ми  в  Богову  приймальню,
Відсунемо  на  райській  брамі  засув!

...А  зверху  хтось,  хто  чатував  на  брамі,
Дивився  вниз  -  на  кола  і  овали,
Які  старанно  людство  малювало
В  гонитві  за  червоними  вогнями.

2014

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=539968
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.11.2014
автор: Максим Тарасівський