Вивчити тебе, напевно, не вдасться.
Потяги за моїм вікном гуркотять.
Ти поховав у своєму нутрі моє щастя.
Мої руки так зрадливо тремтять...
Такого як ти — та напам'ять. На тіло.
На сльози, на неміч, на біль.
У душі в мене довго також гуркотіло.
Тільки ти того чути не хтів.
Такого як ти у пам'ять назавжди, навік.
Ти на відбитках моїх. Ось тут.
Ти собою мене на вічне кохання прирік.
І лиш до тебе любий маршрут.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=539913
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.11.2014
автор: Олька Оленька