За втраченим не побіжу…
Бо якщо вислизнуло з рук,
Хоч серця завмирає стук,
Упавши сонцем за межу…
Мить невловима… тут була…
Нема…у вічність відійшла…
За втраченим,як не стогни,
Проси, кричи або лякай,
Та хоч погрожуй!.. тільки знай,
Твоєї в тім нема вини…
Упала випадково мить…
Розтанула… вже дЕсь тремтить…
За втраченим не вболівай,
І не спіши сльозу зронить,
Щоб інші двері відчинить,
В минуле спершу закривай…
Та мить розтанула,як дим…
Він вже не з нею!.. ти – не з ним…
25.11.2014.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=539527
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 26.11.2014
автор: Лина Лу