Думки гіркіші за полин.
Душа, як діжа із водою.
Я так сумую. Де мій дім,
Як не в обіймах із тобою?
Я тут чужа, бо ти далеко.
Я тут сама і ти один.
Холоне серце в літню спеку
Від ностальгічності хвилин.
Було нам прикро в розтаванні,
Бо ми раніше не зійшлись.
І від розмов слова останні
За моїм потягом тяглись,
Твій образ слідує за снами,
І я сумую за отим,
Що ми з тобою покохали,
Та я одна і ти один.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=539469
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.11.2014
автор: Куценко Альона