Я тону в океані своїм,
У хвилях нездійсненних мрій.
Він блакитного кольору,
Суміш квітів у космосі,
Фреш бажання і молодості,
Подих тепла і холоду.
Тут живе моя муза,
Тут усі мої друзі.
Я втікаю від світу сюди.
Це - кордон із реальністю,
Із джерелом бездіяльності,
І скоро я в ньому втону.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=539445
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 25.11.2014
автор: Громовиця