[i]Вечір був, йшов мимо вікон своєї коханки,
Тіні на шторах її танцювали любов,
Хтось був у неї,
Зраду побачивши, в мить ошаліла вся кров!
Знай, знай, знай, Ділайла!
Що ж, бувай, Ділайла!
Всім словам, яка ти,
Вірить не міг,
Я наче раб, наче пес
Був прикут до тих ніг!
Я до рання все чекав, коли він забереться,
От підійшов і, зухвалість така, стоїш ти,
Сміх-глузування
Ніж, що тримав у руках, зупинив назавжди!
Знай, знай, знай, Ділайла!
Що ж, бувай, Ділайла!
Перед тим,
Арешт як стане, мій біг,
Вибач, Ділайла,
Терпіти я більше не міг!
Сміх-глузування
Ніж, що тримав у руках, зупинив назавжди![/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=539409
Рубрика: Поетичні переклади
дата надходження 25.11.2014
автор: Нахабна дівка