РІКА ЖИТТЯ

                   П  О  З  Д  О  Р  О  В  Л  Е  Н  Н  Я
                 Автор    Віктор    Самойленко
Моїм    дорогим    друзям:
Лідочці    Мертенс,    Зої    Івченко    та    Гриші    Божку,
що    ухитрилися      народитися    в    один    день  –
                             25  –  го    листопада
моє    щире    привітання    і  найкращі    побажання    :

Любі    подруги    та    друже,
За    всіма    скучаю    дуже,
Не    перестаю    пам’ятати  –
Не    забуваймо,    що    Альма  –  Мати
Нас    поєднала    і    поріднила,
В    світлу    дорогу    благословила.

Всіх    вас    вітаю,    добра    бажаю
Створеній    вами    кожній    родині,
Будемо    ж    віддані    рідному    краю,
Матері    всіх  –  Україні!

Тому    ж    цінуймо    кожну    хвилину
Всіх    пам’ятаючи    аж    до    загину,
Но    не    будем    к    этому    спешить,
Будем    жить,    будем    жить!

А    чтобы    лет    летящих    птица
Не    спешила    приземлиться,
Желаю    быть    в    меру    здоровым,  
Успехам    радоваться    новым

Внучат    любимых    и    детей,
Они    достойны,    ей  –  же  –  ей!
Начатый    нами    путь    продолжить,
Созданное    нами    приумножить.

Но    меньше    нас    уже    осталось,
Друзья,    не    ссылайтесь    на    старость,
Приезжайте,    приходите,
Старостью    своей    тряхните.

Уж    молодыми    нам    не    быть,
Но    будем    жить,    будем    жить!

Витя    Самойленко,    окруженный  
На    этом    фото    изображенными*.
                         25    листопада    2014р.


                       Р  І  К  А          Ж  И  Т  Т  Я
Лунають    струни    серця    старих    друзів,
А    в    щирих    душах    теплиться    любов,
Як    і    раніше,    у    студентському    союзі
Сміливить    думка,    гаряча    грає    кров.

В    ріку    життя    нам    вдруге    не    ввійти,
Не    відаєм,    що    творимо    під    час,
Боже,    дай    силу    Україну    зберегти,
Прости,    Господи,    й    помилуй    нас.

Кожний    має    право    на    помилку,
Свій    погляд,    свою    думку,    все    сказать…
Буває    боляче,    спустошливо    і    гірко
Те    іншому    побачити,    почути    чи    узнать.

Освіченість,    заслуженість    та    розум,
Авторитет,    порядність,    вишуканість,    стать  -
Все    відступає    і    уступає    часто    разом
Там,    де    генетика    у    світ    виходить    воювать.    

Ніхто    й    ніщо    таку    основу  вже      не    змінить,
Безсилі    доводи    в    борні    переконань,
Щоб    жити    з    ними    нам    потрібно    мислить
В    тісних    обіймах    віри,    досвіду    і    знань.

Терпимість,    толерантність    та    повага
У    співжитті    нехай    дають    усім    наснагу.
                                                               25.11.  2014р.,  Київ    
__________________________________  
*Репродукція    фотомонтажу  В.  Самойленка:
Зверху  –  студенти–«близнюки»,    зліва    на    право:    Л.    Мертенс,                
 Г.  Божок,      З.  Івченко;
Внизу  –зустріч  влітку    2014р.    однокурсників  УАСГН    випуску
1961р.,    зліва    на    право:    сидять      Л.  Сімакова,    В.  Самойленко,                
 І.  Давидович,
 Н.  Прокопенко,    А.  П’янова;    стоять    В.  Кузьменко,    О.  Шкільов,            З.  Порохнюк,
А.  Чалий.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=539369
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 25.11.2014
автор: БГІ