І зникла осінь…

[i]Забіленою  шаллю  в'ється  осінь,
Не  попрощавшись  навіть  так  як  слід...
І  залишають  теплий  слід  ті  ноги  босі,
Що  днів  з  десяток  перейшли  убрід.

А  їй  у  спину  дмухає  зима,
Бажаючи  зігріти,  льодом  жалить.
Осанний  відблиск  золотого  дна
Зимові  промені  зі  снігом  розіп’яли[/i].
[i][/i]

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=539052
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.11.2014
автор: Юлія Кириленко