Облиш мене. Йди геть із мого світу.
Травою заростуть твої сліди.
Кохати, безумовно, треба вміти...
Я вмію. Я закохана. А ти...
Ти - помилка, ти - біль мій, і дилема.
Душа закам"яніла, наче грот.
Кохання - це ніяк не теорема...
Я - лайнер, але ти не мій пілот,
Я - книга, але ти мені не автор,
Художник.., але ти - не олівець,
Я - спогад, і прийду до тебе завтра,
Щоб вкотре сповістити про кінець.
Фрустрація з середини з"їдає,
Зустрічний вітер зміни не віщує.
Є я і ти, та "нас", на жаль, немає...
То, мабуть, й сенсу жити - не існує.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=539017
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.11.2014
автор: Svetok