Не спалося, а ніч – як море…
Тарас Шевченко.
…А ніч була – ні краю, ні кінця:
Пропали сни і канули турботи
У гай оцей, у висохлі осоти
На березі поблідлого Дінця.
Осіння ніч не дихала теплом.
Було чогось незатишно в наметі,
Як перед боєм на моїй планеті,
В степу донецькім, одержимім злом.
Стогнала тиша гулом далини.
Домівка снилась побратимам, діти –
Їм тільки в снах траплялося радіти
В чіпких обіймах хижої війни…
22.11.2014
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=538708
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 22.11.2014
автор: Вячеслав Романовський