Затишок. Пиріжки

я  ішла  до  тебе
та  ні!я  летіла
згубила  себе
у  кров  збиті  коліна
нігті  згризала  усі
поки  на  тебе  чекала
ти  прийшов
коли  я  стрибнула  в  таксі
водію,вези  мене  до  бабусі
провідаю  зараз  її

тихо  грає  ОЕ  у  серці
і  в  мінусі.
я  не  при  тямі.я  у  спокусі
повернутися  і  впасти  стомлена
на  плече  його  прихилитись
під  руку  сховатись.і  муркотіти

заводить  вже  пісню  і  шлунок.
пісня  морського  кита
бабуся  пече  пиріжки-
мій  єдиний  рятунок.
бабусина  коса  мов  стежинка
лежить  утомившись.ніби
тягнеться  вдаль
її  підніму,розплету
і  знову  заплівши,почую
волосся  золотаве  її
пахне  спокоєм,вірою  й  хлібом
це  мій  дім.
це  мій  дім.




адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=538640
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.11.2014
автор: Звична