влипла
втікаю шукати себе
/у натовп/
бо всі мої вірші тобі я давно
/не пишу/
та зрештою, куди не глянь - там тебе
/багато/
та зрештою, куди не йди - там без тебе
/ тиша/
поки я падаю в тобі горять мости
загублено книги й давно понівечений храм
розбиті ікони. до тебе плисти й плисти
щоб взяти все те що й спочатку було не нам
не кляни. і сам облаштовуй мені маршрут
щоб не бачила я усе те, що не треба бачити
я не дам тобі того тепла що ти хочеш. тут
все відчуте давно вже немає ніякого значення
так зроби, щоб надалі минала твої сади
щоб вагалась сама чи були ти таки не булИ
як зникатимеш - то постарайся щоб назавжди
ніби й не пережили все те, що пережилИ
Помаранчева дівчинка
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=538515
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.11.2014
автор: Помаранчева дівчинка