Тільки шелест тебе видавав
Ти сидів, заховавшись у вітті
Називаєм тебе просто вітер
Ти ж свойого імення не знав
І не знаєш мабуть насолоди
Поки сонце до смерті пекло
А тебе в той же час занесло
Роздавати усім прохолоди
Як ми чули тебе у волоссі
На світанках замучених жнив
Ти ж собою утому гасив
І ховався деінде в колоссі
Тільки шелест тебе видавав
У знайомому барвами світі
Називаєм тебе просто вітер
Ти ж свойого імення не знав
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=538480
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.11.2014
автор: Poeta a terra deserta