В моїх думках руйнується реальність.
Я заявляю світу свій протест
(далеко вже не перший , не останній)!!!
Несу у гору свій камінний хрест.
Я вже давно зневірився у людях.
Я переміг в бою нещадну смерть.
Щось так шалено б"ється в мене в грудях.
Мене не скорить світу круговерть!
Я не чекаю від життя авансу.
Відкриті очі - мій єдиний жест!
Напевне, десь в епоху Ренесансу
я народився і одразу щез.
І відродився тут - на Україні,
серед людей без прав і без свобод.
Та ми здолаєм все, бо ми - єдині!
Я - українець! Я - її народ !!!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=538414
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.11.2014
автор: Любомир Винник