Реве та стогне Дніпр широкий,
Сердитий вітер завива,
Додолу верби гне високі
Горами хвилю підійма.
Дніпро - батько, розіллється
Від сліз та від крові,
А москаль лишень сміється:
Українська повінь…
І могили наші славні
Москаль розриває…
добре риє, риє вправно,
Бо свою шукає,
А тим часом перевертні
з сходу нападають
Помагають москалеві -
у своїх стріляють.
Начетверо розкопані,
Розриті могили.
Чого вони там шукали?
Щоб там схоронили?
Вже понесло кров ворожу
у синєє море…
Повернулась – воля Божа,
Повернулась з димом,
Москалям усім на горе
В славі Україна!
++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++
Сидить Кобзар у Києві
Та й пісню співає.
Співа тужно, наче виє, -
Тугу навіває:
Налетіла чорна хмара,
Сонце загасила –
То прокляті Регіони…
Терпіти не сила!
Регіони й комуняки –
Поросячі рила…
Скоро прийдуть гайдамаки –
От буде їм діло!
Співа кобза під Михайлом,
Співа у Андрія –
Її пісня, як молитва,
Слова душу гріють.
Де поділись гайдамаки,
Де сховали силу?
Пішли світом небораки,
Під Савур-могилу?
Заросли стежки, могили
Та й піснями стали…
Чуби свої поголили,
Чи в рабство пристали?
Отак співав Кобзар сивий,
Питав у народу:
Мій народе маєш силу?
Козацького роду?
Розлетілась його туга…
У душі трапляла…
Відгукнулась душа, друга –
На Майдані стала.
Юнь, студентство – не намолиш -
Серцями зібрались.
Клятий Віктор Янукович
Й Беркут обісрались.
Скільки ж було тих сердешних
Вночі на Майдані…
Розігнали і побили
Нелюди погані.
Жирні, ситі, у шоломах
Кийками та газом:
Щоб сиділи нишком дома –
Не збирались разом!
Звучить кобза – будить спогад,
Кличе вольну волю,
Гука її на дорогах,
Пита вітру в полі…
Налякали? Розбудили!!!
Прокинулись люди!
Яке ж падло та й киями
Дітей наших губить!
Не стерпіла Україна
Панського нагаю:
Устав батько поряд з сином
Від краю до краю.
Взяли киї, взяли в руки
Що у кого було,
Старі дідівські хоругви
У зиму роздуло!
Які свята? Новий рік?
Тих козлів на палю!
Всю сволоту за поріг!
Всю бандитську зграю!
Рве кобзар як нерви струни,
Плаче, надихає,
Будить, будить людську совість,
Спати не пускає.
Пішов народ веселіше:
Козаки – до бою!
На Майдан усі скоріше:
Битись зі жлобою!
Хто з дровами, хто з камінням –
Всі на барикади!
Хто з яким своїм умінням –
Перемоги ради!
Став Майдан! Усьому світу:
Гідність є народу!
Не пусті Вкраїни віти!
Козацького роду!
Кров у нас тече по жилам
Чиста і гаряча,
Є душа, є дух, є віра!
Людська, не звіряча.
Стали мирно, стали миром…
Намети напнули.
На морозі – не до жиру,
Шини підтягнули…
Зека – геть! Вирує лава,
Йде луна до нині…
Слава ненці Україні!
І героям – слава!
Дзвенять струни на морозі,
Зиновій співає,
Весь Майдан стоїть в облозі,
Кобзар надихає…
Горіла шина палала,
Горіла шина палала,
Там барикада стояла
Там барикада стояла
Горять шини, БеТееРи,
Беркути стріляють,
Горить серце України,
Горить, не згасає.
Пляшки, дрюччя та бруківка –
Все іде у діло.
За свободу і майбутнє…
Бери душу й тіло!
Нас гнобили і вбивали…
Плаче кобза лютня…
Піднялася над Майданом
Небесная сотня…
Запеклася кров в ганчір'ях,
І з Хреста по схилах…
Затопила Межигір’я,
Дала нові сили.
Не спинити більше гніву…
Гримлять кобзи струни:
Суче плем’я – в хвіст і в гриву
До самої труни!
Втік пройдисвіт у Росію,
Путіну у прийми…
Не на довго, бо осина
Скоро тіло прийме.
Плаче Кобзар, плаче кобза
Як згадає втрати…
Наші хлопці на Донбасі…
Пішли воювати…
Встане сонце в Україні,
Здохне скоро й Путін!
Ми ж бо живемо від нині,
Бо скинули пути.
Повернулись гайдамаки…
У нову годину…
Славім долю і героїв,
Славим Україну!
Сидить Кобзар у Києві,
Співа стару пісню…
Народ слуха, підспівує –
Луна Дніпром плисне:
Ой на горі там женці жнуть…
Ой на горі там женці жнуть…
А попід горою, яром долиною
Козаки йдуть!
Ген, долиною, гей, широкою…
козаки йдуть…
Попе.. попереду Дорошенко…
Попе.. попереду Дорошенко…
Веде своє військо, військо українське…
Хорошенько!
Ген, долиною, гей, широкою…
Порошенко??????
І тепер лишень полину
До самого Бога,
Молитися …
Молитися в днину
За народ, за честь,
За славу, рідну Україну!
Душа піснею співає,
Кобзар на Майдані
Над ним ангели літають
В вишиванки вбрані.
Прихилюся, покаюся,
Подякую богу,
Змахну сльозу і полину
Вам – світла дорога!
І мене в сім'ї єдиній,
У Вкраїні новій,
Не забудьте пам’янути
Незлим, тихим словом.
20.06.2014
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=538379
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 20.11.2014
автор: Петро Кожум'яка (Ян Укович)