…

ростеш.  міняєш  портрети  й  лики
топишся  в  горі.  живеш  залізницею
я  думала  стати  кимось  великим  -
а  стала  натомість  блудницею

бо  у  темних  як  ніч  і  пустих  очах
загубилась.  ніхто  мене  не  знайде
до  біса  молитви  чи  сором  чи  страх
він  не  залишиться.  з  часом  піде

ті,  хто  сплять  на  його  плечі
з  ким  він  вечорами  грає  у  карти
усі,  хто  складали  йому  мечі
насправді  (для  нього)  нічого  не  варті

я  боюся  жити  такими  як  він
бо  я  є  звичайною.  є  земною

коли  спрагло  бігтиме  їй  навздогін
хай  нап'ється,  як  завше,  мною

Помаранчева  дівчинка

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=538364
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.11.2014
автор: Помаранчева дівчинка