Осіння музика в душі
Бринить відлунням падолисту.
Ятрить гармоніку перлисту
Озимок в чорнім спориші.
На скрипці вицвілих садів
Вітрило дихає акорди.
А дуб, не скинувши погорди,
Шепоче дзвонами плодів.
Капели нескінченних хмар,
Виводять грудню звеличання.
Блищить в калюжах на світання
Омани льодяний нектар.
Догравши осені фрагмент,
Митці розтануть в мряці пишній…
З-за пульту вклониться Всевишній –
Оркестру вічний диригент.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=538361
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 20.11.2014
автор: Осіріс