Останні теплі дні нас золотом зігріли,
І журавлиний клин курличе в далинІ.
Не відпускаю я , тримаю я щосили
Вогонь кохання, що живе в мені.
Солодкі миті - ви не йдіть від мене.
Залиште в серці спогади ясні.
Крізь все життя проніс я не даремно
Вогонь кохання, що горить в мені.
На білі хризантеми ляжуть роси.
Вклоняючись осінній ворожбі
Дерева плачуть, наче жовті сльози
До ніг лягає листя у журбі.
Осіннє листя пада на долоні,
Нас зігріває золотом своїм.
Ще теплі дні - та ночі вже холодні.
Все так, як і в житті моїм.
Не йдіть від мене радощі кохання.
Тримайте серце у полоні мрій.
Про тебе лиш думки, до тебе лиш прохання -
Вогнем завжди гори в душі моїй.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=538195
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.11.2014
автор: Анатолій В.