Приманка на живця

йти  до  тебе  назустріч
й  упиватися  твоїми  п'янкими  очима  кольору  
небозводу
бачити  тебе  так  зрідка  та  ще  й  
крадькома
йти  до  тебе  й  тебе  не  знаходити
вітражний  розпис  твого  карколомного
погляду
закарбувався  в  мені,  схоже,  надовго
бо  коли  говорять  очі
світ  належить  тобі  й  тільки  тобі,  чуєш?
очі  говорять,  буває,  годинами  й  вечорами
бо  їм  справді  є  про  що  говорити
а  твої  очі  -  то  король  розмов
бо  колір  їх  -  то  приманка  на  живця
і  буду  пійматися  на  них  завжди  
йти  до  тебе  назустріч
щоб  вивчити  мову  твою  особливу
твою  смачну  й  таку  манливу  мову
погляд  -  то  ніби  літери
а  от  очі...  очі
є  тим,  чим  ти  би  писав  на  аркуші  паперу
я  хочу  мати  почерк  небозводу
і  бачити  тебе  вкрай  часто
втім,  я  вже  йду  тобі  назустріч
і  ти  ходи,  чуєш?

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=538150
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.11.2014
автор: Doll