(Джерело натхнення вірш Шона Маклеха « На горі, де холодно»
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=537579)
Всі забули про лисі вершини,
богами забуті могили,
а стежина протоптана чужими
(як виявилось)
давно вже веде кудись не туди.
Не цьому варто дивуватись,
Вже не варто дивуватись нічому
Лишається тільки обережно розводити
Руками не в сторони, а вогнище
(все потрібно робити обережно,
Бо, насправді, все має свої межі)
Збирати хмиз та ягоди
Мозолистими пальцями
Стругати сина із дошки,
Що росте замість носа
і гріти ноги у полум’ї,
щоб не відчувати холоду,
а відчувати лише димок.
Пошук не завершується,
поки є, що приховувати.
Кинь світло у сутінки,
щоб розвіялась темрява.
Інакше усе поглине морок.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=538009
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.11.2014
автор: Сабріна