Не бреши, не вигадуй казки, з кожним словом сильніше болить.
Просто мужньо зізнайся й піди… Не проситиму в тебе ще мить.
Посміхнусь, пожаліюсь на вдачу, затужу, що все було дарма.
Обіцятиму те, що пробачу і збрешу, що не буду сама.
Ти піди й навіть не озирайся, та забудь, що я була твоя.
Це ти втратив, що не здогадався - я любила понад життя .
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=537849
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.11.2014
автор: Наталія Дим