ішла собі по всяких марних справах,
несла з собою смуток і печаль.
не втрималась - заскочила на каву
до мене і лишилася. нажаль.
не то, щоб я була їй так не рада:
торік її чекала навесні -
давала всім надії і поради,
та хто ж тепер пораду дасть мені?
чи то образи мозок підгризають?
чи то від кави серце колота?
чи то страхи буремну душу крають?
вона ж сміється - грішна і свята.
вона - предивний божий дар - любов,
безмежний світ від краю і до краю.
і за можливість покохати знов
тобі одному дякувати маю)))
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=537801
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.11.2014
автор: Аника Голубенкова