Ти вже йдеш… Я Тебе відчуваю
Й не коритися просто не можу.
Записник щохвилини гортаю –
А чи встигну усе?.. – і тривожусь.
Звіт у пам'яті звивин захований –
Так надійніше. Тягнуться пальці
Перевірити: що там вкарбовано?,
Скільки правди відсотків і фальші?
Чую кроки невідворотності,
Скрип дверей… коливання фіранок…
Я готова, Ваше Високосте…
Тільки дайте зустріти світанок,
Сонця з кухля відпить для хоробрості,
На незабудь погладити квіти…
А тоді у тривожній святковості…
Десь за обрій… Ви певні?… Летіти?...
Стать пунктиром… чи розчерком… – цяткою…
Я готова… Душа на припоні…
Обіцяйте лиш: милим дитятком
Повернусь на земні оболоні…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=537763
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.11.2014
автор: ptaha