Вкраїно - матінко моя,
Яка ж не легка твоя доля,
Ще не звільнилась від катів,
Як сталося велике горе.
Повзе москалівська орда,
Повзе, як хмара, чорна, клята,
Стріляє «Градами» вона,
У тих, кого вважала братом.
Ховаєш ти своїх синів,
Загиблих в боротьбі з ордою,
Та небо плаче, бо вони -
Країни нашої Герої.
Орда надіялась візьме
І знищить нашу Батьківщину,
Не сподівалася вона,
На гідний опір України.
Поразка, втеча та ганьба,
Чекає ворога в країні.
Хто йде зі зброєю до нас,
Від неї сам же і загине.
Здолає клятих ворогів,
Моя рідненька Батьківщина,
І запанує на весь Світ,
Квітуча ненька - Україна.
Олександр Кобиляков
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=537728
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 18.11.2014
автор: Олександр Кобиляков