П’єр-Жан Беранже, Сенатор


В  моїй  дружині  успіх  мій:
В  красі  очей,  в  красі  манер!
Лиш  їй  завдячую  одній,
Що  друг  поважний  є  тепер.
В  той  день,  повірте,  без  відмов
Сенатор  в  дім  до  нас  зайшов!
Пошани  час!
Блаженства  час!
Ах!  Мій  сенаторе,  для  вас
Слуга  покірний  я  всякчас!

Він  між  великими  людьми
Не  має  рівних  –  без    похвал.
Дружину  певної  зими
Аж  до  міністра  взяв  на  бал.
Для  мене  теж  пошану  склав  –
Мою  він  руку  поплескав.
Пошани  час!
Блаженства  час!
Ах!  Мій  сенаторе,  для  вас
Слуга  покірний  я  всякчас!

Він  біля  Рози  кожну  мить,
Приносить  квітів  їй  букет,
Коли  ж  у  неї  щось  болить  –
Зі  мною  грає  у  пікет.
На  Новий  рік  мене  обняв,
На  іменини  привітав.
Пошани  час!
Блаженства  час!
Ах!  Мій  сенаторе,  для  вас
Слуга  покірний  я  всякчас!

В  години  присмерків  нудні,
Коли  закінчиться  обід,
З  приємним  виглядом  мені
Говорить:  «Вам  гуляти  слід:
Прекрасна  мить,  чудний  пейзаж    –
Он  там  стоїть  мій  екіпаж».
Пошани  час!
Блаженства  час!
Ах!  Мій  сенаторе,  для  вас
Слуга  покірний  я  всякчас!

Нам  свій  маєток  відчинив
Без  умислу  в  вечірній  час,
Мене  шампанським  оп’янив,
Для  Рози  постелив  атлас.
Повірте,  знаю    я  одне  –
Найкраще  ліжко  для  мене.
Пошани  час!
Блаженства  час!
Ах!  Мій  сенаторе,  для  вас
Слуга  покірний  я  всякчас!

Коли  нам  сина  Бог  послав,
Його  він  з  радістю  хрестив,
І  сліз  щасливих  не  ховав,
Коли  дитятко  те  носив.
І  відтепер  мій  син  завжди
За  ним  закритий  від  біди.
Пошани  час!
Блаженства  час!
Ах!  Мій  сенаторе,  для  вас
Слуга  покірний  я  всякчас!

Він  полюбляє  добрий  стіл;
Колись    я,  будучи  хмільним,
Йому,  із  жартами  навпіл,
Промовив  тоном  запальним:
«Гуляють  тут  слова  нікчем,
Що  став  від  вас  я  рогачем!»
Пошани  час!
Блаженства  час!
Ах!  Мій  сенаторе,  для  вас
Слуга  покірний  я  всякчас!

Pierre-Jean  de  Béranger  
Le  sénateur

Mon  épouse  fait  ma  gloire  :  
Rose  a  de  si  jolis  yeux  !  
Je  lui  dois,  l'on  peut  m'en  croire,  
Un  ami  bien  précieux.  
Le  jour  où  j'obtins  sa  foi,  
Un  sénateur  vint  chez  moi  !  
Quel  honneur  !  
Quel  bonheur  !  
Ah  !  monsieur  le  sénateur,  
Je  suis  votre  humble  serviteur.

De  ses  faits  je  tiens  registre  :  
C'est  un  homme  sans  égal.  
L'autre  hiver,  chez  un  ministre,  
Il  mena  ma  femme  au  bal.  
S'il  me  trouve  en  son  chemin,  
Il  me  frappe  dans  la  main.  
Quel  honneur  !  
Quel  bonheur  !  
Ah  !  monsieur  le  sénateur,  
Je  suis  votre  humble  serviteur.  

Près  de  Rose  il  n'est  point  fade,  
Et  n'a  rien  d'un  freluquet.  
Lorsque  ma  femme  est  malade,  
Il  fait  mon  cent  de  piquet.  
Il  m'embrasse  au  jour  de  l'an  ;  
Il  me  fête  à  la  Saint-Jean.  
Quel  honneur  !  
Quel  bonheur  !  
Ah  !  monsieur  le  sénateur,  
Je  suis  votre  humble  serviteur.

Chez  moi  qu'un  temps  effroyable  
Me  retienne  après  dîner,  
Il  me  dit,  d'un  air  aimable  :  
«  Allez  donc  vous  promener  ;  
Mon  cher,  ne  vous  gênez  pas,  
Mon  équipage  est  là-bas.  »  
Quel  honneur  !  
Quel  bonheur  !  
Ah  !  monsieur  le  sénateur,  
Je  suis  votre  humble  serviteur.

Certain  soir,  à  sa  campagne  
Il  nous  mena  par  hasard.  
Il  m'enivra  de  Champagne  ;  
Et  Rose  fit  lit  à  part.  
Mais  de  la  maison,  ma  foi,  
Le  plus  Beau  lit  fut  pour  moi.  
Quel  honneur  !  
Quel  bonheur  !  
Ah  !  monsieur  le  sénateur,  
Je  suis  votre  humble  serviteur.

A  l'enfant  que  Dieu  m'envoie,  
Pour  parrain  je  l'ai  donné.  
C'est  presqu'en  pleurant  de  joie  
Qu'il  baise  le  nouveau-né  ;  
Et  mon  fils,  dès  ce  moment,  
Est  mis  sur  son  testament.  
Quel  honneur  !  
Quel  bonheur  !  
Ah  !  monsieur  le  sénateur,  
Je  suis  votre  humble  serviteur.

A  table  il  aime  qu'on  rie  ;  
Mais  parfois  j'y  suis  trop  vert.  
J'ai  poussé  la  raillerie  
Jusqu'à  lui  dire  au  dessert  :  
On  croit,  j'en  suis  convaincu,  
Que  vous  me  faites  cocu  !  
Quel  honneur  !  
Quel  bonheur  !  
Ah  !  monsieur  le  sénateur,  
Je  suis  votre  humble  serviteur.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=537623
Рубрика: Поетичні переклади
дата надходження 17.11.2014
автор: Валерій Яковчук