Розділяє межа
Таємниці душі і життя –
Наче лезо ножа
Крає серце, чи рве на шмаття.
Зла іронія днів -
Скільки згаяно марно часу
До народження слів,
Я їх в серці з любов'ю несу.
Я знайшла у собі...
Чого прагнула, до чого йшла,
Та в думок боротьбі
Самовпевнена надто була.
Якщо вкриє нудьга –
Я під попелом сірим помру,
Але те зігріва
Що знов силу в натхненні беру.
Тут частинка душі,
Яка проситься словом на світ,
А душа – це вірші,
А вірші – це для мене політ.
Я живу! Так! Живу!
Розуміння себе враз прийшло,
Та в житті, наяву,
Не сприймають цьогО, як на зло.
Де реальніша я?.....
Де чесніша, в якому з світів?
Чи зуміє душа
Жити там, де немає віршів...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=537310
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.11.2014
автор: Серафима Пант